Цілі та завдання виховної діяльності вчителя

Головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. Обираючи мету виховної роботи, класний керівник повинен опиратися на підсумки проведеної індивідуальної та колективної аналітичної діяльності, а також дотримуватись вимог, які висуваються до цільових орієнтирів виховної діяльності, а саме:

1) бути спрямованими на розвиток особистості дитини, формування її інтелектуального, морального потенціалів, оволодіння учнями цілісною системою знань про оточуюче середовище, практичними уміннями і навичками, способами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе і оточуючого середовища;

2) узгоджуватися із інтересами членів класного колективу;

3) забезпечуватися необхідними ресурсами для їхньої реалізації;

4) бути конкретними, чітко і ясно сформульовувати свої вимоги;

5) бути гнучкими, тобто придатними до коригування;

Завдання виховної роботи:

* розширити і поглибити знання вихованців;

* сформувати певне емоційно-оцінююче ставлення до навколишнього світу;

* розкрити перед кожним вихованцем можливості для його особистої  чи колективної участі в суспільно-корисній справі;

* навчати практичним навичкам і вмінням особистої турботи про навколишнє оточення та природне середовище, оточуючих людях, про себе самого;

* розвивати конкретні інтелектуальні, вольові, емоційні, фізичні здібності та якості вихованців;

* формувати сприятливі для розвитку вихованців взаємовідносини в учнівському колективі.      

 Цілі та завдання необхідно реалізувати їх шляхом особистої діяльності вихованців.

Актуальності набуває проблема виховання та самовиховання творчої особистості. На сучасному етапі класний керівник використовує методи виховання не тільки як засіб подолання негативних тенденцій у розвитку особистості, але і як засіб формування позитивних властивостей і якостей. Використання для виховання і розвитку особистості ідеї особистісно-зорієнтованого виховання, яке втілює гуманістичні положення, є потребою часу.

Для успішного здійснення виховного процесу слід використовувати внутрішні умови навчального закладу, а саме:

•  максимальну реалізацію виховного потенціалу кожного навчального предмету;

•  здійснення виховання відповідно до мети та завдання;

•  раціональне планування виховної діяльності всіх підрозділів;

•  цілеспрямована робота щодо підготовки класного керівника, соціального педагога та психолога для проведення виховної діяльності з учнями;

•  розвиток учнівського самоврядування.

Педагогічне керівництво виховною роботою має бути спрямованим на розвиток у вихованця свідомості, яка відповідає загальнолюдській моралі, формування та розвиток стійких моральних звичок, виховання волі та позитивних якостей характеру.

Основою виховного процесу є система стосунків, яка визначає взаємодію між вихователем і вихованцем. Виховання є вплив, дія з боку педагога на учня з метою організації життя дитини , але цю дію слід розуміти не як механічну або словесну, а як глибинну внутрішню роботу вихователя і вихованця, яка спричиняє активність обох сторін. Будуючи стосунки між вихователем і вихованцем на основі поваги, підтримки гідності учня, зацікавленості його особистістю, ми і намагаємося реалізовувати гуманізацію відносин, гуманізацію та демократизацію виховання в цілому. До найбільш вагомих принципів виховної роботи в відносимо:

- принцип гуманізації та демократизації виховного процесу, який передбачає рівноправність, але різнозобов'язаність учасників педагогічної взаємодії, їх взаємоповагу, що викликає у вихованців позитивну налаштованість, відкритість до сприймання громадянських цінностей: щирості, доброти, справедливості, доброзичливості, співчутливості, милосердя тощо;

-  принцип самоактивності й саморегуляції, який сприяє розвитку у вихованця об'єктивних характеристик, формує здатність до самокритичності, до прийняття самостійних рішень, і формує громадянську позицію особистості, почуття відповідальності;

-  принцип комплексної і міждисциплінарної інтегрованості передбачає встановлення в національному вихованні тісної взаємодії та поєднання навчального та виховного процесів, зусиль сім'ї, дитячих та молодіжних об'єднань, організацій;

-  принцип культуровідповідності передбачає органічну єдність з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, що забезпечують наступність і спадкоємність поколінь;

-  принцип інтеркультурності передбачає інтегрованість національної культури в контексті загальнодержавних, європейських і світових цінностей, у загальнолюдську культуру;

-  принцип гармонізації родинного і суспільного виховання полягає в об'єднанні і координації виховних зусиль усіх суспільних інституцій, організації педагогічного всеобучу батьків;

-  принцип безперервності і наступності сприяє підготовці свідомої інтелігенції, оновленню і збагаченню інтелектуальної нації, створенню необхідних умов для розвитку особистості, її мислення, загальної культури, пропагування здорового способу життя.

Класний керівник порівняно з іншими учителями виконує додатково дуже важливі функції з виховання учнів. Тому до нього ставляться високі педагогічні вимоги, виконання яких створює сприятливі умови для підвищення якості його виховної діяльності.

Моральне обличчя класного керівника, його вольові якості та позитивні риси характеру — найважливіші передумови підвищення ефективності виховного впливу. Йому замало лише професійних навичок та вмінь. Важливо, щоб він завжди керувався високими громадянськими мотивами, був вихователем-громадянином, відданим своїй роботі.

Авторитет завойовується, формується в результаті наполегливої праці, зразкової поведінки, відповідального ставлення до дорученої справи.