Стаття

Про обов’язки дітей та права батьків

Питання обов’язків дітей та прав їх батьків, які піднімаються суспільством, надзвичайно важливі для кожного батька та кожної дитини. Бо від правильності та повноти розуміння цих питань залежить як світогляд та моральність дітей та батьків, так і їх практичні дії. Проблеми ж, які виникають в сім’ях між батьками та дітьми, а також між людьми взагалі, в багатьох випадках зумовлюються різними уявленнями про права та обов’язки чиї б вони не були. В решті решт наслідки погані завжди, не дивлячись на те, ким і що порушується – права чи обов’язки.

Обов’язок – це встановлена державою та її інститутами (навчально-виховними закладами, виробничими установами, організаціями, тощо) необхідність, яка визначає кожній людині відповідний вид та міру поведінки, а також відповідальність в разі їх невиконання.

Як виходить з теми листа, читача хвилює проблема дітей, які не розуміють слова «обов’язок» тому, що звикають до слова «право». Дійсно, ця проблема існує і є всі підстави стверджувати, що кількість таких дітей з роками збільшується.

З цього приводу існує значна кількість ґрунтовних соціальних досліджень: психічного, інтелектуального, фізичного розвитку та стану здоров’я учнів та молоді в нашій країні. Результати не втішні – здоров’я дітей погіршується з кожним роком, в споживанні алкоголю діти України посідають перше місце в світі за даними Всесвітньої організації здоров’я, збільшується кількість дітей, які вживають тютюн, росте наркоманія, ВІЧ-інфекція серед дітей, що впливає на зниження їх фізичного та інтелектуального потенціалу.

Але в житті досить часто трапляється не так, як радить наука, а всупереч їй. І пов’язано це з тим, що формування розуму людини потребує неабиякої праці, напруження душевних сил людини, що ніколи не буває легким. А безумство, з яким всі ми народжуємося, нічого цього не вимагає, з ним людина, неначебто, відпочиває, що для дитячої несформованої свідомості досить небезпечно. Більше того, досить велика кількість людських безумств маскується під оманливі природні «задоволення» людини. Коли дитина отримує таке «задоволення», звикає до їх відчуття, їй дуже важко розгледіти в ньому зло.

Лише ця фізіологія лежить в основі формування таких шкідливих звичок, як паління, вживання алкоголю, наркоманії, що веде до погіршення здоров’я дітей. Вченими доведено, що комп’ютероманія та ігроманія веде до психічних розладів, погіршення дитячої пам’яті, зниження інтелектуальності. Ранні статеві стосунки дітей - це також із серії людського безумства, які живлять розбещеність, насилля, злочинність. Захоплення низькопробною та низькоморальною теле-кінопродукцією формує дитячу жорстокість, агресивність…

Батьки зобов’язані і згідно норм моралі, і згідно норм права виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини (ст. 150 Сімейного кодексу України). Батьки мають багато інших обов’язків по утриманню та вихованню дітей передбачених Сімейним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами держави. В той же час обов’язки дітей в сім’ї в державних правових актах, за невеликим винятком, майже не виписані, що пов’язано з відсутністю у них повної юридичної дієздатності.

Але це зовсім не означає, що діти цих обов’язків не мають. Розвиток дитини в суспільстві забезпечується виконанням певних зобов’язань у відповідному віці. Зважуючи на те, що діти виховуються, як правило, в сім’ї, на батьків покладається відповідальність за фізичний, духовний та моральний розвиток дитини та надається їм право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону та моральним засадам суспільства.

З розширенням можливостей дитини, її психічного та розумового розвитку, мають одночасно розширятися її обов’язки в сім’ї. Найкраще, коли батьки знаходять цікаві їх формулювання у вигляді необхідностей, самі демонструють дітям приклади їх охайного виконання, допомагають дітям оволодіти необхідними навичками у їх самостійному виконанні. Бажано, щоб разом з вимогою здійснення обов’язків дитиною, були заохочення та підтримка батьків. Але найголовніше, це своєчасність, системність в цій виховній роботі, яка закінчується формуванням у дитини переконання, що кожний обов’язок це завжди усвідомлена необхідність, яка нічим від права не відрізняється. Діти у віці 14-16 років добре можуть розуміти, що у суспільстві людей існує природний логічний зв’язок між обов’язком людини, як усвідомленою необхідністю та правом людини. Такі діти можуть впевнено сказати, що обов’язок бути людиною цілком дорівнює праву бути людиною.

Батьки таких дітей можуть вважати, що вони свої виховні функції виконали з честю.