Річка Устя

План

1. Особливості гідрології Вінниччини.
2. Ліва притока Південного Бугу річка Устя. Географічне положення.
3. Природоохоронні об’єкти в долині річки Устя. Географічна характеристика гідрологічного заказника «УСТЯ».
4. Хімічний склад джерельної води
5.  

1. Особливості гідрології Вінниччини

Вінницька область має досить густу мережу річок. Тут протікає близько 1200 річок i струмків загальною довжиною понад 10000 км (з них 204 річки завдовжки понад 10 км). Лише п'ять річок у межах області завдовжки понад 100 кілометрів — Південний Буг, Дністер, Мурафа, Соб i Piв. Річки облаіті ві1дносяться до трьох основних басейнів — Південного Бугу, Дністра i Дніпра.

Розподіл річок територією області та їx густота визначаються перш за все особливостями рельефу, клімату, літологічного складу пopiд в тих чи інших районах, господарського використання території. Так, для басейну Дністра пересічна густота piчкової мережі (з врахуванням річок завдовжки до 10 км) складає 0,32 — 0,44, а для Південного Бугу i Дніпра — 0,21 — 0,58 км/ км².

Конфігуращя та розвиток річкових долин визначаються історією формування природних умов Подільської та Придніпровської височин i залежать від особливостей геологічної i тектонічної будови, літологічного складу порід та рельєфу, а також подій, які відбулися на території області протягом четвертинного періоду. В основі більшості річкових долин залягають давні кристалічні породи (переважно граніти, гнейси), які перекриті відкладами кайнозою (піски, глини, мергелі, вапняки, леси i лесоподібні породи тощо) різної товщини. Річкові долини ycix трьох басейнів відносно молоді. Переважна їx більшість формувалася у відкладах первинної морської рівнини, яка утворилася після відступу моря в неогеновому періоді. Для області характерні неглибокі річкові долини з незначною крутизною схилів.

Для річок Вінниччини характерний незначний похил річища (особливо в басейні Південного Бугу i Дніпра), окремі з них порожисті. Живляться переважно дощовими (51%), талими сніговими (23%) та підземними i грунтовими водами (26%, а в басейні Дністра до 40%, що пояснюється глибоким врізанням річкової долини).

Формування річищ малих річок Вінниччини в сучасних умовах відбувається при збільшених майже вдвічі відносно минулих природних умов (до 1800 р. — початку інтенсивного сільськогосподарського освоєння області) об'ємах наносів i зміненому гранулометричному складі донних наносів — збільшився відсоток пилу та мулу. Це пояснюється посиленим змивом грунтів в результаті зміни характеру використання сільськогосподарських угідь та значного росту площ розораних земель (з 5% у 1810 р. до 80% i більше в кінці XX століття). В складі наносів більшості малих річок найчастіше зустрічаються частки з діаметром від 0,1 до 0,02 мм, що спричинило замулення річищ малих річок.

Річки Вінниччини зазнали значного антропогенного навантаження — їx басейни є районами давнього заселення i розорювання; тут протягом XX століття зменшувалися площі лісових масивів, особливо на заплавах та схилах терас, погіршувалася якість води, з'явилися численні екологічні проблеми тощо. Особливої шкоди більшості малих річок було нанесено в 1960 — 1970 pp., коли було проведене випрямлення i обвалування piчищ, після чого якісно змінилась їx морфологія та умови розвитку. В результаті цих дій відбулася зміна природних типів руслового процесу (меандрування та заплавної багаторукавності) i почали переважати процеси замулення. Створені людиною водойми також мають значний вплив на режим річок, бо створюють місцеві базиси ерозії. Варто наголосити на тому, що антропогенний вплив на малі річки в сучасних умовах є одним з основних факторів, що визначає формування річищ, величину водного стоку, характер наносів тощо.

2. Ліва притока Південного Бугу річка Устя. Географічне положення.

"Устя" — назва багатьох річок та населених пунктів в Україні (і на прилеглих територіях, де проживають українці). Походить від апелятива устя (гирло) — «місце, де зливаються дві річки».

Устя –ліва притока річки Південний Буг завдовжки 27 км. Бере початок з джерел на північно-західній околиці с. Медвежа Немирівського району Вінницької області. Витоки річки починаються з долини, що має два відроги. На південному відрозі розташоване великодебітне джерело, на північному джерела б'ють у болоті. Річка протікає в межах Придніпровської височини. В геологічному відношенні тут представлені нижньопротерозойські породи (гнейси, амфіболіти, кварцити, граніти,  мігматити, чарнокіти, кальцифіри, діорити, вінницити, базальти, діабази), які відповідають зоні поширення пізньоорогенних мікроклінових гранітів і накладеної мікроклінізації. Річка протікає територією, яка складена алювіальними відкладами першої і другої надзаплавної терас верхньочетвертинного віку.

Річка протікає через такі населені пункти: Медвежа, Немирів, Кароліна, Зеленянка, Городниця, Коржівка і впадає в Південний Буг між селами Коржів і Гранітне. На річці знаходиться велика кількість ставків, які мають водорегулююче значення.

3. Природоохоронні об’єкти в долині річки Устя. Географічна характеристика гідрологічного заказника «УСТЯ»

Гідрологічний заказник «Устя» площею 2,6 га розташований на північно-західній околиці с. Медвежа Немирівського району, на території Медвежанської сільської ради.

За фізико-географічним районуванням України (1968), територія належить до Придністросько-Придніпровської провінції лісостепової зони, області Подільського Побужжя, Гнівань-Гайсинського району. За геоботанічним районуванням, територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції, Вінницького округу.

Для цієї території характерна хвиляста рівнина місцями розсічена балками, тобто з геоморфологічної точки зору ця територія являє собою алювіальну рівнину першої надзаплавної тераси. Тут характерний ерозійний ярово-балковий рельєф. Саме на дні балки утворилось автотрофне (низинне) болото – гідрологічний заказник «Устя».

У геологічному відношенні заказник приурочений до фундаменту Українського кристалічного щита Вінницького тектонічного блоку, що представлений нижньопротерозойськими відкладами з гранітів і гнейсів. Структурно геологічна основа території архейсько-протерозойська кристалічна та метаморфічна. Осадові відклади, що перекривають кристалічний фундамент відносяться до неогенової системи, які утворились в верхній міоцен – нижній пліоцен і складається з пісків, пісковиків, алевритів, алевролітів, глин, каолінів. В четвертинний період тут формуються елювіально-делювіальні відклади.

Ґрунтовий покрив характеризується лучними та лучно-болотними ґрунтами. За механічним складом це пилувато-середньосуглинкові ґрунти, які утворились на лесах і лесовидних суглинках.

Територія заказника знаходиться в межах рівнинної атлантико-континентальної області помірного кліматичного поясу. Клімат тери­торії помірно-континентальний. Для якого є характерним три­вале нежарке літо та м'яка зима. Пересічна температура січня стано­вить - 6° С.

Висота снігового покриву коливається в межах 10-25 см в різні роки. Безморозний період складає 250-260 днів. Влітку температура досягає 19°С. Кількість опадів 525 мм.

В гідрологічному плані територія заказника є початком р. Устя, лівої притоки першого порядку р. Південний Буг. За виток річки прийнята точка земної поверхні з відміткою 297 м абс. вис. Витоки річки починаються з долини, що має два відроги. На південному відрозі розташоване великодебітне джерело, на північному - джерела б'ють у болоті. Нижче за течією обидва водотоки зливаються в один.

Джерела та водно-болотний комплекс в цілому мають велике водорегулююче значення для водопостачання р. Устя. Річка Устя протікає по території Немирівського району, має 29 кілометрів, плоша водозбору 285 м³.

4. Хімічний склад джерельної води

За лабораторними аналізами проведеними Немирівською районною санітарно-епідеміологічною станцією, вода з джерела, що знаходиться в заказнику, і з якого бере початок річка Устя, придатна до вживання, і містить катіони і аніони деяких хімічних елементів. В ній містяться катіони: Fe > 0,05 мг/дм³, Cu > 0,02 мг/дм³, Са – 114,2 мг/дм³, Мg – 15,6 мг/дм³. Аніони: HN₄⁺  > 0,05 мг/дм³ , NO₂ ^– > 0,003 мг/дм³ , NO₃^- - 4,86 мг/дм³, Cl - 40 мг/дм³. Вода не містить шкідливих речовин, загальна жорсткість становить 7,0 моль/м³, сухий залишок – 196,0 мг/дм³. Проба води відповідає санітарним вимогами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атлас Вінницької області. – гол.ред.колегії Денисик Г.І. ДП «Державна картографічна фабрика» - Вінниця, 2007.
2. Географія Вінницької області: Пробний навчальний посібник для середньої школи./ За ред.. Денисика Г.І., Жовнір Л.Ф. – Вінниця: Гіпаніс, 2004 – 308 с. іл.., картосхеми.
3. Екологічний атлас Басейну річки Південний Буг: Басейнове управління водними ресурсами річки Південний Буг Чорноморська програма Вестланд Інтернешнл (під ред.. Гаврикова Ю.С., Марушевського Г.Б.) - Вінниця, 2009.
4. Природа рідного краю – багатство нашої душі або Згадкове слово – «татарник» (екологічний вісник): упорядник Фриз Г.В. – Медвежа, 2005.
5. http://www.macsanomat.com/index.php/term/,9da4ac975b5460a0ae536e6256a6a55e9b5c5e5c66b06b6956afa2a4ae5b64689c6d6354.xhtml
6. auto-map.com.ua